Кінець китайської ери? На ринок житла Таїланду заходять індійці

Упродовж більшої частини останнього десятиліття розмова про іноземних покупців на ринку нерухомості Таїланду незмінно крутилася навколо Китаю. Девелопери на Пхукеті та в Бангкоку вибудовували свої вирви продажів виключно під попит китайських інвесторів: компактні студії, програми короткострокової оренди та графіки платежів, зручні для тих, хто сприймає кондомініуми як фінансовий інструмент, а не як дім. Однак зараз цей тренд змінюється.

У травневому випуску глобального бюлетеня з нерухомості Juwai IQI за 2026 рік, опублікованому вчора та який відстежує транскордонний пошук і дані щодо угод по всій Азії, зазначається, що найшвидше зростаючим іноземним сегментом на житловому ринку Таїланду цього року стали покупці з Індії. Змінюється не лише обсяг, а й сама структура: що саме купують і чому. Якщо китайські покупці історично концентрувалися на компактних квартирах у центрі міста з високими прогнозами рентабельності оренди, то індійці дедалі частіше обирають просторіші сімейні апартаменти — з двома та трьома спальнями — роблячи ставку на довгострокове проживання, а не на короткостроковий дохід. Ця відмінність має критичне значення для девелоперів, які роками підганяли свій продукт під профіль покупця, а тепер цей профіль у них на очах трансформується.

Структурний контекст цього зсуву є цілком очевидним. Уряд Таїланду зробив серйозну ставку на програму довгострокового резидентства (LTR), яка пропонує іноземцям із підтвердженим доходом або активами десятирічний дозвіл на проживання, прив'язаний до мінімальних інвестицій у нерухомість. Для індійських професіоналів — особливо зі сфери технологій, фінансів та регіонального управління — Таїланд зараз пропонує таке поєднання податкового режиму, клімату та якості життя, яке стає дедалі конкурентоспроможнішим на тлі Сінгапуру та ОАЕ. На обох цих ринках витрати значно зросли, тоді як у Бангкоку та на Пхукеті — ні.

Різниця між Бангкоком і Пхукетом залишається разючою. Ринок кондомініумів Бангкока несе на собі тягар багаторічного перевиробництва — за підсумками 2025 року в місті залишалося близько 235 000 непроданих квартир, — і девелопери дедалі вибірковіше підходять до запуску нових проєктів, зосереджуючись на дорогому житлі понад 100 000 батів за квадратний метр, де іноземний попит є найсильнішим. На Пхукеті ситуація інша. Щорічний обсяг передачі кондомініумів іноземним покупцям на острові зростає приблизно на 10% щороку, а аналітики KKP Bank прогнозують зростання цін на 8–10% до кінця 2026 року — найоптимістичніший прогноз серед усіх ринків Таїланду. Основна рушійна сила цих показників — західне узбережжя від Банг-Тао через Ченгталей до Лаяну.

Важливий момент, пов'язаний із термінами: у квітні 2025 року уряд Таїланду знизив реєстраційний збір при переході права власності до 0,01% від вартості покупки для відповідних об'єктів нерухомості. Ця пільга діє за законом до 30 червня 2026 року. У покупців, які придивлялися до ринку, залишилося приблизно вісім тижнів, щоб закрити угоду в рамках зниженої ставки, перш ніж повернуться стандартні тарифи — 2% за реєстрацію переходу права та 1% за реєстрацію іпотеки.

Об'єкти нерухомості в Таїланді — Пхукет і Бангкок: discount-house.com/thailand